Версії сайту мовами

Латинською
Італійською
Англійською
Іспанською
Французькою
Китайською
Українською
Російською
Польською
Німецькою

 

 

 



із веб-сайту

Святого Престолу:

• «Sanctorum Mater. Istruzione per lo svolgimento delle inchieste diocesane o eparchiali nelle Cause dei Santi» (документ, який пояснює єрархіальну фазу беатифікаційних та канонізаційних процесів)ita - eng - fra - spa - port - lat - ger (Word)
Congregazione 
delle Cause dei Santi
(Конгрегація зі Справ Святих)
• Codice di Diritto
Canonico (Кодекс Канонічного Права):  ita - eng
Canonizzazioni recenti (Канонізації, які відбулися недавно)

інші веб-сайти

santiebeati.it (веб-сайт італійською мовою)
• Categoria "Santi" in Wikipedia (Титул "Святі" у Вікіпедії): ita - eng
Santi del giorno  (Святі дня) - CEI


БЕАТИФІКАЦЇЙНІ ТА КАНОНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ

slide slide slide slide

 

Початок беатифікацїйного чи канонізаційного процесу

Насамперед необхідно пояснити наступну ситуацію, з якою мені не раз доводилося зустрічатися: багато хто дотримується думки, що почати такого типу процес практично повноцінне беатифікації. Коли особи дізнаються, що таке бачення є помилковим, виникає нерішучість щодо прийняття подібної ініцативи. Необхідно тому підкреслити, що розпочати процес – означає не що інше, як почати збирати докази (усні та письмові свідчення), які потім стануть основним матеріалом, на основі якого відбуватиметься необхідна дискусія, поки вищі римські судді – мова йде про Кардиналів та Святішого Отця – зможуть видати обгрунтоване рішення щодо можливості беатифікувати того чи іншого Слугу Божого. Із цих слів виходить наступний висновок, що вагання у відкритті певного процесу лише шкодить йому самому, оскільки із часом зростає імовірність втрати доказів, зокрема втрати найкращих свідків (з приводу смерті наприклад).

Для збирання доказів встановлюють особливий трибунал, тобто його члени призначаються єпископом саме для цієї конкретної справи, і після закінчення їхньої праці та після передачі документів до Риму потреба у такому трибуналі зникає.
Згідно одинарного і особливого призначення звичайного судді,
тобто єпископа тієї єпархії, у якій відкриватиметься процес, цей слідчий трибунал складається з наступних членів: єпископський делегат (священик), який представлятиме єпископа, а отже перевірятиме чи правильно виконуються всі канони канонічного права; промотор справедливості (також священик), який зазвичай опитує свідків; виконавчий нотаріус (не священик), часто підтриманий допомогою додаткового нотаріуса, щоб гарантувати постійну присутність принайні одного з них. Нотаріус завіряє документи та видає нотаріальний акт, а також копіює документи – цей обовязок може виконувати кожен вірний.
Паралельно із членами трибуналу, свої функції виконуватимуть також дві комісії, члени яких також призначаються єпископом. Перша – історична комісія – включає принаймні трьох членів із необхідними історичними та архівними знаннями. У їхні обов’язки входить знайти всі можливі документи, які стосуються Слуги Божого, прокунсультувавши всі архіви, де є принаймні найменша імовірність такі документи знайти. Завершивши це завдання і представивши документи членам трибуналу, члени історичної комісіі повинні спільно написати доповідь про їхню роботу. Друга комісія називається богословською – складається з двох богословів, які опрацьовуючи твори, написані Слугою Божим (-ою), повинні вказати, чи у них нема нічого проти віри, моралі та добрих звичаїв, а також показати основи його (її) духовності. Члени богословської комісії, на відміну від членів історичної комісії, писатимуть окремі доповіді.

Почнемо з визначення промоторів беатификаційного процесу, тобто тих, які беруть на себе ініціативу сприяти процесу і підтримувати його з економічної точки зору, доводячи його до бажаного результату, а саме до канонізації: такі особи називаються позивачем (латинською мовою actor від actio, agere – дія, діяти). Бажаючи побачити визнаною святість Слуги Божого (-ої), особи, які виконують роль позивача, призначають постулятора – якого можна порівняти до адвоката у суспільній сфері. Постулятор представляє зацікавлення позивача не лише перед слідчим трибуналом, коли процес знаходиться ще на єпархіяльній стадії, але також і перед всіма церковними трибуналами, і – якщо це постулятор затверджений Римом – також і перед Конгрегацією зі Справ Святих.

Єпископ, чия юрисдикція дозволяє розпочати беатифікаційний процес, повинен бути Ординарієм єпархії, у якій кандидат на святість упокоївся в Бозі. Однак, якщо єпископ з певних причин (як наприклад, нестаток коштів, недостатнє обслуговування, несприйняття проведення подібних процесів з боку вірних, тощо) здасть собі справу, що не може прийняти на себе подібне завдання, може попросити іншого єпископа розпочати процес замість нього (competentiafori). У такому випадку обидва повинні написати листи до Риму: перший мотивуючи свою відмову, а другий – прийняття. Якщо ці мотиви визнають чинними, то Конгрегація зі Справ Святих видасть декрет передачі правочинності, і таким чином процес зможе проходити у іншій єпархії.

Лише після того як вирішиться питання, якому саме трибуналу належить правочинність, постулятор зможе написати supplexlibellus, тобто лист із формальним проханням єпископа створити трибунал, а отже розпочати всі потрібні процедури, необхідні для чинного перебігу беатифікаційного процесу. Однак, перше ніж дати свою офіційну згоду, єпископ повинен зробити ще деякі кроки: найперше послати запит до Риму, чи нема якихось перешкод проти святості життя чи проти геройських чеснот Слуги Божого (-ої), і відповідь щодо відсутності таких перешкод знана інакше як nulla osta. Із цієї нагоди попросить також своїх співбратів єпископів з єпископської конференції згоду щодо ініціативи, яку він має намір розпочати. Необхідно пам’ятати, що у випадку приналежності Слуги Божого (-ої), чий процес повинен розпочатися, до монашого чину чи згромадження, жоден з їх членів не матиме права мати активну роль у трибуналі, так як і не зможе бути членом комісій, про які мова йшла вище. Один єдиний співбрат чи співсестра зможе однак співпрацювати їз членами історичної комісії, стаючи її цінним помічником у пошуці документів у рамках своєї власної монашої родини.

Завданням постулятора є також приготування списку свідків, які повинні бути опитаними. Критерієм ретельного вибору осіб повинен бути перш за все часовий проміжок – чим більше часу свідок провів із Слугою Божим (-ою), тим більшою стає гарантія успіху даного процесу. Це стосується не лише відтворення життя, а стає також важливим доказом геройськості чеснот: тривалий період знайомства свідка із кандидатом на святість, протягом якого було безліч нагод спостерігати його поведінку у різних життєвих обставинах, є найкращим критерієм оцінити його святість.
Добре усвідомлючи собі цю реальність, Конгрегація зі Справ Святих закликає опитувати якнайшвидше свідків похилого віку, щоб не втратити важливих доказів (nepereantprobationes).
Свої свідчення складуть і члени історичної комісії, але вони відповідатимуть не на загальні питання, а на ті, які стосуються виконаної ними роботи. До свідчення їх покличе cам трибунал, тому вони отримають кваліфікацію свідків “exofficio”.

Необхідно пам’ятати, що присяга говорити правду, яку свідки складатимуть перед свідченням і після нього, з одного боку виступає суворим застереженням відповідати лише правдиво, а з іншого боку виступає гарантом того, що їхні слова співпадають з історичною реальністю. І справді, зазвичай кожен процес має кілька десятків свідків, тому порівнюючи відповіді, запропоновані кожним щодо якогось окремого факту, досить легко зрозуміти чиє свідчення не відповідає реальності.
Перше ніж розпочати опитування свідків, єпископ повинен видати едикт, у якому запрошуватиме кожного, хто хоче сказати щось – чи то за, чи то проти Слуги Божого (-ої), про яку йде мова – прийти і виступити зі свідченням. Окрім того запрошуватиме кожного, кому належать якісь твори Слуги Божого (-ої), представити їх до перегляду.
Призначений час, у рамках якого повинен початися беатифікаційний процес, згідно норм Кодексу (СІС), виданого у 1917, повинен не перевищувати тридцяти років. Оскільки цього терміну не завжди дотримуються – у більшості випадків через недостатню поінформованість – у випадку його перевищення, необхідно провести дослідження, яке змогло б довести, що затримання у початку процесу не було спричинене умисно, через ошуканство чи зловмисну недбалість.

Що стосується економічної сторони питання, то канонічне законодавство не подає конкретної суми для проведення беатифікаційних та канонізаційних процесів і не вказує ні зарплат, ні грошових нагород для окремих осіб, які працюють поза Конгрегацією зі Справ Святих; проте вказує точну суму витрат, яка покриватиме різні обговорення, що зазвичай відбуваються у її власних рамках. Власне тому, що економічні витрати поза межами Конгрегації протягом проведення певного процесу не входять до її компетенції, вона і не вказує конкретних сум. Причину можна легко зрозуміти лише роздумуючи над наступними фактами: є дуже велика різниця між одним процесом та іншим, і ніхто не може сказати наперед чи з боку Конгрегації поступить запит на додаткові богословські, канонічні чи медичні дослідження. Необхідно також підкреслити, що часто процес потребує довгих і складних перекладів, а окрім того і кошти друку залежать від об’єму процесу, тощо. Зважаючи на всі ці причини, Конгрегація зі Справ Святих мудро вказує, що кожен процес повинен розраховувати на власний грошовий фонд, з якого постулятор може брати необхідні кошти, якими покриватиме всі потрібні витрати. Очевидно, що постулятор повинен бути готовим представити звіт про прибутки і витрати на кожен запит позивача.  


Список добре відомих процесів: вже проведених, чи ще на етапі опрацювання

Папа Йоан XXIII
Карл І Габсбурський, Імператор Австрії та Король Угорщини
Кардинал П’єтро Ла Фонтен
Кардинал Граф Фон Ґаллен
Кардинал Йозеф Міндшенти (Mindszenty).
Кардинал Джон Генрі Ньюман
Кардинал Алоізіус Степінак
Кардинал Теренс Джеймс Кук
Архиєпископ Фултон Шін
Єпископ Джозеф Вінсент МкКолі
Єпископ Мікаель Віттман
Єпископ Франц-Йозеф Рудіґієр
Анна Катерина Емеріх
Абат Франц Шток
Мері Ворд
Марі де Мандат-Ґрансе
Граф Бернард Фон Баден
Єпископ Фредерік Бараґа
о. Стенлі Ротер
о. Авґустус Толтон
о. Еміль Капаун
о. Патрік Пейтон
Максимільян Каллер
Eugen Bolz
F. August Hieber
Anna Kolesarova
P. Engelmar Unzeitig

 

Засновники та Засновниці

Андреа Бессетт

Ораторій Святого Йосифа в Монреалі

Луїджі Бiраґі

Сестри Святої Марчеліни

П’єр Бонгомм

Згромадження Сестер Нашої Пані Хресної Гори

Марія Тереза Бонцель

Інститут Бідних Францисканських Сестер Вічної Адорації з Oльпe

Гільдеґард Бур’ян

Суспільний Карітас

Катаріна Аурелія Кауетт

Згромадження Сестер Адорації Найсвятішої Крові Господа Нашого Ісуса Христа

Ґвен Чечілія Конікер

Апостолят для Родинного Посвячення

Генрієт Делілл

Згромадження Сестер Пресвятої Родини

Тереза Дудзік

Сестри Францисканки з Чікаго

Мадре Сан-Луі де Ламоньйон

Згромадження Сестер Милосердя Св. Луїса

Марія Каупас

Сестри Святого Казимира

Пауліна фон Maлінкродт

Сестри Християнського Милосердя

Енжелін МакКрорі

Сестри Кармелітанки Престарілих та Хворих

Марія Меркерт

Сестри Святої Єлизавети

Клелія Мерлоні

Інститут Апостолок Пресвятого Серця Ісуса

Мах-Йозеф Мецґер

Братство “Una-Sancta”

Анджела Моларі

Інститут Сестер Непорочного Зачаття

Базіл Moро

Згромадження Святого Хреста

Паоло Джузеппе Нардіні

Згромадження Сестер Францисканок Пресвятої Родини

Марі Леоні Параді

Згромадження Бідних Сестер Пресвятої Родини з Шеркуку

Еужен Превост

Згромадження Облаток з Витанії

Доменіка Соларі

Згромадження Сестер Домініканок Святої Катерини “Маленький Будинок Божого Провидіння”

Джованна Солімані

Згромадження Сестер Єреміток Святого Йоана Хрестителя

Йоганнес Еванґеліст Ваґнер

Засновані установи Реґенса Ваґнера

Мері Ворд

Congregatio Iesu

о. Майкл Мꥳвні

Лицарі Колумба

о. Томас Прайс та Єпископ Джеймс А. Волш

Католицьке Товариство Сполучених Штатів Америки для Закордонних місій (Марінол)

P. Simpliciano della Natività Maresca

Franciscan Sisters of the Sacred Hearts

Fr. Edward J. Flanagan

Founder of Boys Town

Maria Anna Lindenberg (Mother Therese of Jesus)

Founder of the Carmel of Allentown (USA)

 

Процеси, доведені до беатифікації

3 Капелани (Прассек, Германн, Мюллер) з Любекки (мученики)

25 червня 2011

Німеччина

Aлоїс Aндріцкі (мученик)

13 червня 2011

Німеччина

Ґеорґ Гефнер (мученик)

15 травня 2011

Німеччина

Джон Генрі Ньюман

19 вересня 2010

Англія

Ґерхард Гіршфельдер (мученик)

19 вересня 2010

Німеччина

П’єріна Де Мікелі

30 травня 2010

Італія

Лайос Жолтан Меслений

6 листопада 2009

Угорщина

Франц Єґерштеттер (мученик)

26 жовтня 2007

Австрія

Maрія Меркерт

30 вересня 2007

Польща

Базіл Моро

15 вересня 2007

Франція

Йозеф Нардіні

22 жовтня 2006

Німеччина

Луіджі Біраґі 

30 квітня 2006

Італія

Кардинал Aвґуст фон Ґален

9 жовтня 2005

Німеччина

Анна Катерина Емеріх

3 жовтня 2004

Німеччина

Імператор Карло І Габсбурський

3 жовтня 2004

Австрія

П’єр Бонгомм

23 березня 2003

Франція

Лідуіна Менеґуцці

20 жовтня 2002

Італія

Іґнаціо Малоян

7 жовтня 2001

Вірменія

Нікола Ґросс (мученик)

7 жовтня 2001

Німеччина

Еутіміа Уффінґ

7 жовтня 2001

Німеччина

Томмазо Реджіо

3 жовтня 2000

Італія

Анна Шеффер

7 березня 1999

Німеччина

Теодор Ґуерін

25 жовтня 1998

США

Якоб Керн

21 червня 1998

Австрія

Kарл Ляйснер (мученик)

23 червня 1996

Німеччина

Аґостіно Рошеллі

7 травня 1995

Італія

Mother Saint-Louis de Lamoignon

May 27, 2012

France

Mons. Carl Lampert (martyr)

November 13, 2011

Austria

Hildegard Burjan

January 29, 2012

Austria

 

Процеси, доведені до канонізації

Андреа Бессетт

17 жовтня 2010

Італія

Теодор Ґуерін

15 жовтня 2006

США

Бенедетта Камбіаджіо Фразінелло

19 травня 2002

Італія

Крешенція Гьосс

25 листопада 2001

Німеччина

Аґостіно Рошеллі

10 червня 2001

Італія

Луіджі Скосоппі

10 червня 2001

Італія

Аґостіна Пієтрантоні

19 квітня 1999

Італія

S. Anna Schaeffer

October 21, 2012

Germany

 

Протягом майже 35-річного досвіду нашої юридичної установи ми провели процеси у багатьох країнах світу. У наші обов’язки входить не тільки приймати і опрацьовувати документи з різних єпархій та готувати у домовленості із науковими керівниками Positiones, які обговорюватимуться у Римі, ми приходимо також на поміч церковним трибуналам у вирішенні різних складностей протягом єпархіяльної фази процесу. Здійснюючи періодичні подорожі у призначені єпархії, ми проводимо беатифікаційні процеси стосовно чеснот, мучеництва чи чудес.

З усього вище сказаного логічно виходить, що ми готові взяти на себе роботу постулятора та провести беатифікаційні та канонізаційні процеси у цілому світі. Ми також готові відповісти на всі необхідні запитання стосовно проведення беатифікаційного чи канонізаційного процесу. Наші відповіді, опиратимуться лише на наш багаторічний досвід, прямо не заанґажовуючи вищого церковного авторитету.
Якщо ви бажаєте отримати детальнішу інформацію чи пояснення щодо поданих аспектів, будь-ласка сконтактуйтеся з нами через електронну пошту.